11336/02

WyrokETPCz2006-01-31ECLI:CE:ECHR:2006:0131JUD001133602

Analiza orzeczenia

Sekcja wygenerowana przez AI na podstawie treści orzeczenia — nie stanowi cytatu.

Zagadnienie prawne

Czy przewlekłość postępowania karnego, trwającego 3 lata i 3 miesiące w dwóch instancjach, naruszyła prawo do rozpoznania sprawy w rozsądnym terminie z art. 6 ust. 1 Konwencji, zwłaszcza w kontekście złych warunków pozbawienia wolności?

Ratio decidendi

Trybunał uznał, że łączny czas trwania postępowania sądowego w dwóch instancjach (3 lata i 3 miesiące) był nadmierny. W ocenie tej wziął pod uwagę również "niezwykle ubogie warunki" pozbawienia wolności skarżącego. W konsekwencji stwierdził naruszenie prawa do rozpoznania sprawy w rozsądnym terminie, gwarantowanego przez art. 6 ust. 1 Konwencji.

Stan faktyczny

Skarżący, Jurij Wiktorowicz Jurtaiew, obywatel Ukrainy urodzony w 1961 roku, został aresztowany w lutym 1998 roku pod zarzutem chuligaństwa i wyłudzenia, a następnie tymczasowo aresztowany. Jego sprawa była kilkukrotnie kierowana na dodatkowe dochodzenie. Ostatecznie został skazany za wyłudzenie na 9 lat pozbawienia wolności, a wyrok ten został utrzymany w mocy przez instancję apelacyjną. Obecnie odbywa karę w więzieniu w Makiejewce na Ukrainie.

Rozstrzygnięcie

Stwierdza naruszenie art. 6 ust. 1 Konwencji. Zasądza na rzecz skarżącego 1000 euro tytułem zadośćuczynienia za szkodę niemajątkową.

Pełny tekst orzeczenia

Справа „Юртаєв проти України” („Yurtayev v. Ukraine”) 11336/02 У рішенні, ухваленому 31 січня 2006 року у справі “Юртаєв проти України” Суд постановив, що мало місце порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції. Відповідно до ст. 41 Конвенції Суд призначив сплатити заявнику 1000 євро на компенсацію моральної шкоди. Обставини справи Заявник Юрій Вікторович Юртаєв є громадянином України, народився 1961 року. На сьогоднішній день він відбуває покарання у в’язниці (м. Макєєвка, Україна) У лютому 1998 року заявника було заарештовано за підозрою у хуліганстві та вимагательстві. Згодом йому було пред’явлено обвинувачення у вчиненні цих злочинів та взято під варту. Суд, який розглядав справу заявника, кілька разів скеровував справу на додаткове розслідування. Зрештою заявника було визнано винним у вчиненні вимагання і засуджено до 9 років позбавлення волі. Це рішення було залишено в силі апеляційною інстанцією. Зміст рішення Суду Заявник скаржився, що йому не було забезпечено право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку. Він зазначав про порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції. Розгляд справи заявника у суді першої інстанції та в апеляційному суді тривав загалом 3 роки і 3 місяці. Беручи до уваги вкрай убогі умови утримання заявника під вартою, Суд дійшов висновку, що зазначена тривалість провадження справи двома судовими інстанціями була надмірною. Тому він постановив про порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції.