16580/90

WyrokETPCz1994-02-28ECLI:CE:ECHR:1994:0228JUD001658090

Analiza orzeczenia

Sekcja wygenerowana przez AI na podstawie treści orzeczenia — nie stanowi cytatu.

Zagadnienie prawne

Czy brak możliwości zwrócenia się do sądu w celu utrzymania kontaktu z dzieckiem umieszczonym pod opieką władz lokalnych, przed wejściem w życie odpowiednich przepisów krajowych, stanowił naruszenie Konwencji, w szczególności prawa do rzetelnego procesu (art. 6 ust. 1) i prawa do poszanowania życia rodzinnego (art. 8)?

Ratio decidendi

Trybunał nie rozstrzygał sprawy co do istoty, ponieważ strony osiągnęły przyjazne załatwienie. Decyzja o wykreśleniu sprawy z listy została podjęta, ponieważ Trybunał uznał, że nie ma podstaw do dalszego jej rozpatrywania po zawarciu ugody, która obejmowała wypłatę odszkodowania, pokrycie kosztów sądowych oraz uznanie przez rząd problemu braku dostępu do sądu przed wejściem w życie ustawy o dzieciach z 1989 roku.

Stan faktyczny

Pan Boyle, obywatel brytyjski, utrzymywał bliskie stosunki ze swoim siostrzeńcem. W lutym 1989 roku matka dziecka straciła prawa rodzicielskie z powodu podejrzeń o wykorzystywanie seksualne, a dziecko zostało umieszczone pod opieką władz lokalnych. Panu Boyle'owi początkowo zezwolono na odwiedziny, ale później odmówiono mu kontaktu. W lipcu 1991 roku sędzia okręgowy zezwolił mu na adopcję dziecka za zgodą matki, krytykując wnioski władz lokalnych. Jednak w lutym 1992 roku jego wniosek o wznowienie kontaktu został odrzucony, a w lipcu 1992 roku procedura adopcyjna została zakończona. W listopadzie 1993 roku władze lokalne poinformowały pana Boyle'a o zamiarze przywrócenia kontaktu z siostrzeńcem.

Rozstrzygnięcie

Trybunał postanowił wykreślić sprawę ze swojego rejestru.

Pełny tekst orzeczenia

Справа «Бойле проти Сполученого Королівства» (Boyle v. the United Kingdom) У рішенні, ухваленому 28 лютого 1994 pоку у справі «Бойле проти Сполученого Королівства» після того, як було досягнуто примирення між урядом Сполученого Королівства та заявником, Суд постановив: виключити справу зі свого провадження. Обставини справи Заявник, п. Бойле, британський громадянин, що проживає в Блекбурні, Ленкешир. 2 лютого 1989 року матір племінника п. Бойле було позбавлено права опіки згідно з наказом про безпеку (місця перебування дитини), оскільки існувала підозра, що вона здійснювала сексуальні домагання щодо сина. Наступного дня матір дитини було заарештовано та звинувачено в сексуальних домаганнях, але згодом Королівська прокуратура вирішила не висувати офіційного звинувачення проти неї за недостатністю доказів. 26 квітня 1989 року Суд у справах неповнолітніх видав розпорядження про передачу опіки над дитиною органам місцевої влади, вирішивши, що сексуальні домагання були очевидними. У заявника завжди були близькі стосунки з дитиною. Суду в справах неповнолітніх його було охарактеризовано як доброго кандидата на роль батька для хлопчика. У вересні 1989 році п. Бойле було дозволено відвідувати дитину, але згодом він був позбавлений цього права, оскільки продовжував заперечувати злочинні наміри своєї сестри (матері дитини). У липні 1991 році окружний суддя дозволив заявнику усиновити дитину за згодою матері. Суддя критично поставився до висновків органів місцевої влади щодо зловживань матері. У жовтні 1991 році заявник звернувся до окружного суду за дозволом поновити контакт _з дитиною, але в лютому 1992 році його прохання було відхилено. У липні 1992 році матір хлопчика повідомили про припинення процедури усиновлення. У листопаді 1993 році заявника поінформували про намір органів місцевої влади відновити стосунки між ним і його племінником. Зміст рішення Суду Уряд Сполученого Королівства повідомив Секретаря Суду про те, що згода була досягнута з наступних питань: а) уряд зобов’язався виплатити заявнику суму в розмірі 15 000 фунтів стерлінгів, а також судові витрати в розумних межах; б) уряд зазначив, що Закон про дітей 1989 року отримав Королівське схвалення 16 листопада 1989 року; 16 листопада 1991 року цей закон вступив у силу; секція 34 його дає право будь-якій особі домагатися дозволу Суду мати контакт із дитиною, що перебуває під опікою міської влади; с) уряд також шкодував про те, що до вступу в дію секції 34 (3) Закону про дітей 16 листопада 1991 року заявник був позбавлений права звертатися до суду щодо надання йому можливості підтримувати стосунки з племінником. Спостерігач від Комісії не висловив заперечень щодо досягнутої згоди, і Суд не бачив жодних підстав для подальшого розгляду справи та виключив її з реєстру справ. Реферативний переклад з англійської мови та опрацювання рішення здійснено у Львівській лабораторії прав людини і громадянина НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування АПрН України О. О. Бекетовим, Р. М. Москалем, Н. П. Ничай, М. Ю. Пришляк, Т. І. Пашуком, М. Б. Рісним, А.-М. Я. Хом’як.