41125/02

WyrokETPCz2005-09-06ECLI:CE:ECHR:2005:0906JUD004112502

Analiza orzeczenia

Sekcja wygenerowana przez AI na podstawie treści orzeczenia — nie stanowi cytatu.

Zagadnienie prawne

Czy długotrwałe niewykonanie prawomocnego orzeczenia sądu krajowego oraz brak skutecznego środka odwoławczego w tej kwestii stanowi naruszenie art. 6 ust. 1 i art. 13 Konwencji?

Ratio decidendi

Trybunał podkreślił, że państwo nie może powoływać się na brak środków finansowych jako usprawiedliwienie dla niewykonania prawomocnego orzeczenia sądowego. Długotrwałe (prawie dwuletnie) niewykonanie orzeczenia na korzyść skarżącego pozbawiło art. 6 ust. 1 Konwencji jego użytecznego znaczenia, co stanowiło naruszenie tego przepisu. Ponadto, Trybunał uznał, że skarżący nie dysponował skutecznym krajowym środkiem prawnym, który pozwoliłby mu uzyskać odszkodowanie za szkodę wynikającą z opóźnienia w wykonaniu orzeczenia, co doprowadziło do naruszenia art. 13 Konwencji.

Stan faktyczny

Skarżący, Yuriy Lyudvigovich Guzovskiy, obywatel Ukrainy, uzyskał w listopadzie 2001 roku prawomocne orzeczenie sądu krajowego, które nakazywało Żytomierskiemu Obwodowemu Zarządowi Ministerstwa Spraw Wewnętrznych Ukrainy wypłatę należnych mu świadczeń. Orzeczenie to uprawomocniło się w marcu 2002 roku, jednak zostało w pełni wykonane dopiero w sierpniu 2004 roku, czyli po prawie dwóch latach.

Rozstrzygnięcie

Trybunał stwierdził naruszenie art. 6 ust. 1 Konwencji. Trybunał stwierdził naruszenie art. 13 Konwencji. Trybunał zasądził na rzecz skarżącego 1320 euro tytułem szkody materialnej i niemajątkowej oraz 30 euro tytułem kosztów i wydatków.

Pełny tekst orzeczenia

Справа „Гузовський проти України” (Guzovskiy v. Ukraine) У рішенні, ухваленому 6 вересня 2005 року у справі “Гузовський проти України”, Суд постановив, що: було порушено ч. 1 ст. 6 Конвенції; було порушено ст. 13 Конвенції. Відповідно до ст. 41 Конвенції Суд призначив сплатити заявнику 1320 євро у відшкодування матеріальної та моральної шкоди і 30 євро на відшкодування судових витрат. Обставини справи Заявник Юрій Людвігович Гузовський є громадянином України, народився 1960 року і проживає у м. Житомирі. У листопаді 2001 року суд зобов’язав відповідача у справі (Житомирське обласне управління МВС України) сплатити заявнику усі заборговані йому пільгові нарахування. Рішення було підтримано апеляційною інстанцією і набуло законної сили у березні 2002 року. Повністю рішення було виконане лише у серпні 2004 року. Зміст рішення Суду Спираючись на ч. 1 ст. 6 та ст. 13 Конвенції, заявник скаржився на тривале невиконання рішення у його справі. Суд вкотре наголосив, що держава не може посилатись на відсутність коштів для виправдання несплати визнаного судом боргу. Суд вказав, що невиконання судового рішення на користь заявника упродовж майже двох років означало те, що держава частково позбавила ч. 1 ст. 6 Конвенції її корисного значення. Отож Суд постановив, що мало місце порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції. Суд також дійшов висновку, що у заявника не було ефективного національного засобу захисту задля отримання компенсації шкоди, заподіяної затримкою виконання судового рішення на його користь. Тому Суд постановив про порушення ст. 13 Конвенції. Реферативний переклад з англійської мови та опрацювання рішення здійснено у Львівській лабораторії прав людини і громадянина НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування АПрН України М.Ю. Пришляк та П.М. Рабіновичем.